Відео дня
Головне – вижити. Як насправді "працюють" російські ракети і "шахеди" по будівлях – ступінь загрози і розбір варіантів
Цього тижня представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій дали низку коментарів, основним посилом яких було те, що підвали втратили свою актуальність як сховища, а правило "двох стін" уже не рятує.
Прозвучало це досить дивно, адже попередження про підвальні приміщення, м'яко кажучи, застаріло ось уже як на три з половиною роки. Що стосується "двох стін", то це правило перестало працювати після того, як російські окупаційні війська стали застосовувати в "Шахедах" термобаричні бойові частини, а також БЧ підвищеної потужності – 90 кг.
То що, опускаємо руки? Звичайно ж, ні. І зараз розгляньмо різні варіанти.
Що не так із підвалами
Насамперед хочу зауважити, що представники ДСНС дуже правильно розставили пріоритети: найнадійнішим місцем для укриття є спеціалізовані бомбосховища і метро, потім підземні паркінги і тоді вже підвали. Ось тільки проблема в тому, що міст із метро у нас на пальцях можна порахувати, так само як і спеціалізованих бомбосховищ у цих містах. А тому, хоч би як правильно не звучали слова співробітників ДСНС, у більшості українців місцем укриття були, є і, на жаль, залишатимуться саме паркінги та підвали.
А тепер щодо актуальності підвалів. Скажу прямо, я був здивований, як було подано те, що вони не гарантують безпеки. Адже існує низка засобів ураження, від яких вони й справді не гарантують порятунку, але так було у 2022, у 2023 і 2024-му. Нічого принципово не змінилося і у 2025 році. Пояснюю.
Якщо ми говоримо про небезпеку завдавання ударів ракетним озброєнням, то найнебезпечнішими для звичайних укриттів (підвалів) є балістична та аеробалістична ракети 9М723 ОТРК "Іскандер" і Х-47М2 "Кинджал", а також крилата Х-22/32.
Крім них, до потенційно небезпечних засобів ураження можна віднести П-800 "Онікс", Х-101, 3М14 "Калібр" і 3М22 "Циркон". Але їхній ступінь небезпеки обумовлений низкою нюансів, тоді як із 9М723/Х-47М2 і Х-22/32 жодних нюансів бути не може.
Річ у тім, що у 9М723/Х-47М2 як бойову частину використовують п'ятисоткілограмові бетонобійні бомби БЕТАБ-500. Ці ракети пікірують практично під прямим кутом, а тому якщо потрапляють у будівлю, то завдяки бетонобійній БЧ пробивають не тільки багатоповерхівку наскрізь, а й заглиблюються в підвал – з подальшою детонацією.
Ось тільки момент: загроза від цих ракет для підвалів була з 2022 року і нікуди не поділася. Тобто в цьому немає нічого принципово нового.
Наступною не менш небезпечною ракетою є крилата Х-22/32, але від неї загроза походить через найпотужнішу серед застосовуваних РОВ ракет бойову частину – 950 кг вибухової речовини. Настільки потужна бойова частина може повністю скласти секцію багатоповерхівки. І саме ця ракета зруйнувала 14 січня 2023 року будинок у Дніпрі.
Варто відзначити також загрозу від швидкостей, якими володіють ці ракети. Наприклад, швидкість польоту 9М723 становить 2 100 – 2 500 м/с, а у Х-47М2 "Кинджал" – 3 400 м/с. У ракет Х-22/32 швидкість нижча – 1 160 м/с. З цього робимо висновок, що за наявності загроз від цих ракет часу спуститися в укриття, наприклад, пройти в метро, яке від вас за 5-10 хвилин ходу, гранично мало або, відверто кажучи, немає. Хоча, як завжди, тут є свої нюанси.
Пуски 9М723 ОТРК "Іскандер" здійснюються неочікувано, і часу відреагувати на цю загрозу і справді небагато – в кращому разі це лічені хвилини. Але якщо ми говоримо про пуски авіаційних Х-47М2 "Кинджал" і Х-22/32, то про цю загрозу ми завжди дізнаємося заздалегідь зі злетів МіГ-31К і Ту-22М3. Для першого від моменту зльоту до пуску може минути від 10 до 15 хвилин і більше, для другого варіанта – це година-півтори.
Виходячи з цих даних, завжди можна відреагувати відповідним чином – з вибором найближчого і зручного укриття поруч з вами.
Що ж до П-800 "Онікс", Х-101, 3М14 "Калібр" і 3М22 "Циркон", то, як я вище згадав, тут є свої нюанси. Справа в тому, що ці ракети не мають бетонобійних БЧ і детонують одразу після зіткнення з об'єктом.
Тобто якщо одна з цих ракет влучає в 16 поверх, вона здатна зруйнувати повністю 3-4 поверхи, але не обвалити всю секцію. Прикладом такого влучання є одеський ЖК "Тірас", у який вдарила ракета Х-555 – по прольоту між 4-5 поверхами.
Іншими словами, люди в підвалі виживуть і будуть неушкоджені. Але якщо така ракета влучить у малоповерхову будову – наприклад, у 5 поверхів, то загроза для тих, хто ховається в підвалі, зросте.
Також з урахуванням траєкторії ударів ракет Х-101, 3М14 "Калібр" не виключений удар по діагоналі в місце розміщення підвалу, і це теж ризик, але таких унікальних випадків практично не фіксували.
Х-101, 3М14 "Калібр" – це дозвукові ракети, і їхня швидкість не перевищує 190-270 м/с. Їхні траєкторії польоту, як і пуски з носіїв, можна відстежувати. Відповідно, у жителів глибоко тилових міст завжди є час відреагувати на загрози. Наприклад, у разі загрози ударів цими ракетами по Києву в людей є достатньо часу, щоб пройти в укриття.
Окремо скажу про 3М22 "Циркон" – це дуже рідкісна ракета, яку складно виробляти в Росії. Через це вона дуже дорога як для проведення "банального" терору цивільного населення, тому ймовірність застосування її з такою метою по звичайній багатоповерхівці мінімальна.
Сподіваюся, ми з вами розібралися не тільки в тому, які з ракет, що застосовуються російськими окупантами, особливо небезпечні для людей у підвалах, а й у тому, що ця загроза була завжди, а не з'явилася тільки цього тижня. Але те, про що ми вище говорили, стосувалося осколково-фугасних бойових частин, а що ж із касетними?
А ось щодо касетних БЧ усе простіше – для підвалів вони не становлять загрози, якщо тільки якимось неймовірним чином один із суббоєприпасів не потрапить всередину приміщення. Навіть 9М723 з касетною бойовою частиною не такий страшний для людей, що сховалися в підвалі, як 9М723 з осколково-фугасною БЧ.
Але в разі удару 9М723/Х-47М2 навіть з ОФС БЧ буквально за 50 метрів від будинку вже не матиме критичного впливу на підвал, тоді як люди, що залишилися у своїх квартирах, перебуватимуть у зоні підвищеного ризику.
Що ж стосується ракет модифікації Х-59/69, Х-31П, то для укриттів типу "підвал" ці ракети також не несуть прямої загрози.
Якщо говорити про дрони-камікадзе Shahed-136, то і вони не становлять прямої загрози для підвальних приміщень. З урахуванням же часу підльоту і можливості в реальному часі відстежувати напрямки їхнього польоту і концентрації, для мешканців міст у глибині материкової частини України завжди є можливість пройти в безпечні місця.
З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що для більшої частини типів ракет і ситуацій, що виникають під час ракетного терору, підвали як були, так і залишаються актуальним сховищем, і нічого принципово нового в цій категорії не відбулося.
Правило "двох стін" і Shahed-136
Насамперед хочу зазначити, що це правило ніколи не працювало в разі прямого влучення ракети. Тільки проти осколків. Тому в розділі вище я не розглядав його. А ось із Shahed-136 ситуація дещо інша.
Поки їхня бойова частина була класичного осколково-фугасного типу масою в межах 40 кг, це правило з великою натяжкою, але працювало. Але коли російські окупанти стали експериментувати з БЧ і з'явилися перші термобаричні "Шахеди" (а це грудень 2023 року), "дві стіни" виявилися марними.
Річ у тім, що термобарична бойова частина якраз максимально небезпечна в замкнутому просторі. Пряме влучення Shahed-136 з такою БЧ у квартиру створює всередині неї випалювальний вакуум. Але коли з'явилися бойові частини масою 90 кг, а це постійна опція у дронів-камікадзе з початку 2025 року, то правило "двох стін" не працює навіть для осколково-фугасної бойової частини.
Таким чином, зараз правило "двох стін" не працює від слова "зовсім" у будь-якому випадку прямого попадання всіх вищевикладених засобів терору – від ракет і до Shahed-136.
Зі свого боку для районів, де немає поблизу бомбосховища, метро, підземного паркінгу, підвал як був, так і залишається універсальним засобом підвищення своєї виживаності під час ракетних ударів і нальотів дронів-камікадзе.
Висновки
За час висвітлення теми особистої безпеки громадян я зустрів величезний опір від простих українців, які своє небажання пройти до бомбосховища, метро, підземного паркінгу чи підвалу виправдовували найрізноманітнішими абсурдними доводами.
У нашому місті немає метро. Поруч із нашим будинком немає бомбосховища. У нас старий будинок і в ньому немає підземного паркінгу. У нашому будинку сирий, холодний, брудний підвал, там огидно перебувати і можна захворіти... Але при цьому всі ці люди вважають, що стояти біля тонкого скла вікна з видом на роботу ППО і знімати це все на смартфон набагато безпечніше.
Кожен має право самостійно вирішувати, як йому жити і як йому... померти. Ці рекомендації, сподіваюся, не стільки роздратують, скільки мотивують боротися за своє життя і робити це хоча б не заради себе, а всупереч ворогові.
Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги! Спускайтеся в бомбосховище, підвал, паркінг, метро. Дві стіни для бойової частини "Шахедів" у 90 кг уже не рятівний бар'єр.
Завжди майте при собі рюкзак, сумку, що завгодно з важливими документами. Зібраність і зосередженість – це те, що українцям зараз потрібно як ніколи.
Не ставтеся до загрози легковажно, мовляв, "до мене не прилетить!".
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".